Закарпатський діалект – це справжнє випробування навіть для тих, хто з українською мовою на “Ти”. А ось і мені довелось відвідати це незвичне місце, де люди розмовляють начебто і українською, але нічого зрозуміти не можна. Хоча… трохи таки можна.
Якщо ви надумали їхати на Закарпаття, вам знадобиться вміння розуміти “через слово”. Тому що інакше будете весь час запитувати, що це вони таке сказали. Але є декілька фраз та правил, які ви можете вивчити заздалегідь. Наприклад:
- Закарпатці ставлять зворотню частку “ся”, “се” перед словом, а не після нього. Наприклад, не “я помився”, а “я ся помив”.
- “Нич” – це “нічого”, а “никай сюди” – це “подивись сюди”, а не “ховай”. Ну і “йо” це “так”, а не репчик якийсь.
- Є багато зовсім дивних слів по типу “м’яцкані крумплі або картопля” (пюре), “штримфлі” (шкарпетки), “парадиця/парадичка” (помідори), “пачмаги або гаті” (штани), “мачка” (кішка), “мацур” (кіт), “шваблики” (сірники), “папучі” (тапки), “косиця” (квітка) тощо.
А коли це все ще вимовляється швидко, то тут залишається тільки очима блимкати. Та й таке.
Автор статьи: Макс Даракчи
Понравилась статья? Поделитесь ею с друзьями и напишите комментарий 🙂
